Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Поливода А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Поливода А. Н. Реабилитация больных после эндопротезирования тазобедренного сустава в условиях специализированного санаторного отделения [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, И. Е. Щербина // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 149-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_40 Приведены материалы санаторной реабилитации 82 больных после эндопротезирования тазобедренного сустава с цементной и бесцементной фиксацией. Проведен сравнительный анализ эффективности реабилитации с использованием низкочастотной магнитотерапии. Оценка результатов реабилитации осуществлена с использованием системы Харриса и критериев качества жизни - 100.
| 2. |
Поливода А. Н. Лечение больных с переломами проксимального отдела большеберцовой кости [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, И. Е. Щербина // Літопис травматології та ортопедії. - 2009. - № 1-2. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2009_1-2_20
| 3. |
Поливода А. А. Герменевтика как философско-педагогическая методология [Електронний ресурс] / А. А. Поливода // Грані. - 2016. - № 5. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2016_5_3
| 4. |
Поливода А. Н. Особенности лечения больных пожилого возраста с внесуставными переломами вертельной области [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, А. М. Игнатьев, Д. С. Чабаненко // Вісник морської медицини. - 2016. - № 2. - С. 136-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismormed_2016_2_35
| 5. |
Поливода А. Н. Современные методы лечения переломов дистального метаэпифиза плечевой кости [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, И. Е. Щербина // Вісник морської медицини. - 2016. - № 2. - С. 138-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismormed_2016_2_36
| 6. |
Поливода А. Н. Выбор рациональной тактики лечения больных пожилого возраста с вертельными переломами [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, А. М. Игнатьев, Д. С. Чабаненко // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 3-4. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_3-4_8
| 7. |
Поливода А. Н. Результаты лечения переломов вертельной области с использованием проксимальной бедренной пластины с угловой cтабильностью винтов [Електронний ресурс] / А. Н. Поливода, Д. С. Чабаненко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 3. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_3_3 На лікуванні переломів проксимального відділу стегнової кістки постійно зосереджено увагу травматологів через їх велику поширеність. Останні 10 років хірурги віддають перевагу інтрамедулярним технікам, проте накістковий остеосинтез пластинами ще досить популярний у повсякденній практиці. Мета роботи - провести ретроспективний аналіз результатів лікування пацієнтів із переломами вертлюгової ділянки, прооперованих із використанням проксимальної стегнової пластини з кутовою стабільністю гвинтів, і виявити основні механізми, що обумовлюють високу частоту незадовільних результатів. У дослідження включено 21 хворого (середній вік (65 +- 12) років) із переломами 31А2 та 31А3 за класифікацією АО, яким виконано накістковий остеосинтез проксимальними стегновими пластинами з кутовою стабільністю гвинтів. Термін спостереження 7,5 міс. після операції. Відсутність зміщення та первинну консолідацію перелому досягнуто в 17 із 21 пацієнтів (80,9 %). Середні терміни зрощення склали 6 міс. Незадовільні результати лікування спостерігали в 4 випадках (19,1 %). Вони були повіязані з руйнацією пластини та незрощенням фрагментів кістки. Перелом пластини відбувався на рівні дистального (7,3 мм) блокувального отвору через 8 - 9 міс. після хірургічно го втручання. В усіх випадках виконано реостеосинтез проксимальним стегновим антиротаційним стрижнем (PFNA). На нашу думку, така значна кількість незадовільних результатів пов'язана з надмірною жорсткістю конструкції та небажаною концентрацією навантаження. Висновки: використання проксимальних пластин із кутовою стабільністю гвинтів не завжди ефективне для лікування нестабільних переломів проксимального відділу стегнової кістки. Висока частота руйнації пристроїв спричинила повторний остеосинтез стрижнем PFNA, що свідчить про необхідність проведення ретельного передопераційного планування та вибору способу стабілізації черезвертлюгового перелому.На лікуванні переломів проксимального відділу стегнової кістки постійно зосереджено увагу травматологів через їх велику поширеність. Останні 10 років хірурги віддають перевагу інтрамедулярним технікам, проте накістковий остеосинтез пластинами ще досить популярний у повсякденній практиці. Мета роботи - провести ретроспективний аналіз результатів лікування пацієнтів із переломами вертлюгової ділянки, прооперованих із використанням проксимальної стегнової пластини з кутовою стабільністю гвинтів, і виявити основні механізми, що обумовлюють високу частоту незадовільних результатів. У дослідження включено 21 хворого (середній вік (65 +- 12) років) із переломами 31А2 та 31А3 за класифікацією АО, яким виконано накістковий остеосинтез проксимальними стегновими пластинами з кутовою стабільністю гвинтів. Термін спостереження 7,5 міс. після операції. Відсутність зміщення та первинну консолідацію перелому досягнуто в 17 із 21 пацієнтів (80,9 %). Середні терміни зрощення склали 6 міс. Незадовільні результати лікування спостерігали в 4 випадках (19,1 %). Вони були повіязані з руйнацією пластини та незрощенням фрагментів кістки. Перелом пластини відбувався на рівні дистального (7,3 мм) блокувального отвору через 8 - 9 міс. після хірургічно го втручання. В усіх випадках виконано реостеосинтез проксимальним стегновим антиротаційним стрижнем (PFNA). На нашу думку, така значна кількість незадовільних результатів пов'язана з надмірною жорсткістю конструкції та небажаною концентрацією навантаження. Висновки: використання проксимальних пластин із кутовою стабільністю гвинтів не завжди ефективне для лікування нестабільних переломів проксимального відділу стегнової кістки. Висока частота руйнації пристроїв спричинила повторний остеосинтез стрижнем PFNA, що свідчить про необхідність проведення ретельного передопераційного планування та вибору способу стабілізації черезвертлюгового перелому.
|
|
|